- одержувач
- oderżuwacz
ч.odbiorca
отримувач вантажу — odbiorca ładunku
Українсько-польський словник. - ВТФ «Перун». А.В. Малецька, 3.Є. Ландовські. 2007.
одержувач
Смотреть что такое "одержувач" в других словарях:
одержувач — а, ч. Той, хто що небудь одержує … Український тлумачний словник
одержувач — (хто одержує листа, телеграму тощо), адресат … Словник синонімів української мови
одержувач — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
адресат — а, ч. 1) Той, кому адресується, посилається лист, телеграма і т. ін.; одержувач. 2) перен. Про того, кому що небудь призначається, для кого створюється що небудь … Український тлумачний словник
акцептор — а, ч. 1) Частинка, що приєднує електрони. 2) В хімії комплексних сполук – компонента (атом чи йон), яка за певних умов приєднує два електрони. 3) В радіаційній хімії – частинка, що реагує з вільними радикалами. 4) Одержувач повідомлення … Український тлумачний словник
бенефіціар — а, ч., фін. 1) Одержувач грошей, зокрема за векселем. 2) Юридична особа, на користь якої виставлено акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо) … Український тлумачний словник
договір — до/гово/ру, ч. Взаємне зобов язання, письмова або усна угода про права та обов язки між державами, установами, підприємствами та окремими особами. •• Бодмере/йний до/гові/р документ, який підтверджує заставу судна для забезпечення позики.… … Український тлумачний словник
заміндар — а, ч. Поміщик, землевласник, одержувач земельної ренти в Індії та Пакистані … Український тлумачний словник
одержувачка — и. Жін. до одержувач … Український тлумачний словник
Реципієнт — 1) одержувач платежу або субсидій; 2) окремі особи, група осіб, яким адресована інформація … Міжнародне комерційне право
адресат — іменник чоловічого роду, істота одержувач … Орфографічний словник української мови
